Водій-санітар медичного пункту батальйону, Барік народився на Вінниччині, де після закінчення школи проходив строкову службу , в званні сержант звільнився в запас. Після чого почав звичайне цивільне і мирне життя в м. Житомир, одружившись і виховуючи двох дітей, працював менеджером з логістики в одній з місцевих компаній. Проте, дух справжнього воїна не покидав його, і за власною ініціативою він регулярно приймав участь у військових зборах, навчаннях, постійно підвищуючи свій рівень військової підготовки. Окремо навчався на тренінгах та майстер класах з тактичної медицини, здобував навички надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій і бойових умов.
24 лютого, коли зранку дізнався про початок повномасштабної війни, не коливаючись прийняв рішення дати відсіч агресору, і, евакуювавши сім’ю, одразу ж подався до військомату, де і був мобілізований до лав 1 Окремої Бригади спеціального призначення ім.Івана Богуна. Маючи навички не тільки як медика, а ще і досвідченого водія був прийнятий на посаду водія-санітара медичного пункту. У складі батальйону «Залізні Вовки», приймав участь у боях на Херсонщині, де в червні отримав контузію, після нетривалого лікування повернувся до строю і продовжив службу. Отримав державну нагороду медаль «Захиснику України». Після звільнення правобережжя Херсонщини разом з батальйоном приймав участь у боях на Донеччині під Бахмутом, був представлений до нагороди Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя»
На сьогоднішній день продовжує гідно нести службу в складі батальйону, надавати допомогу хворим і пораненим, оберігати цінності вільної людини і сім’ї, бути гарним товаришем, вірним другом і прикладом для молодших.
