top of page

Порядок виклику вогню

Спочатку потрібно дати відповідь на питання :

А хто ж має викликати вогонь артилерії?

Так як військова справа є досить регламентованою, то ймовірно повинен бути якийсь документ, де це вказано. Існують відомі кожному військовослужбовцю Статути ЗСУ - синя книжка, в якій зібрано 4 статути: статут внутрішньої служби, стройовий статут, дисциплінарний статут, статут гарнізонної та вартової служби. Але ця книжка регламентує питання повсякденної служби, і відповіді на це питання ми там, очевидно, не знайдемо.

Існують й інші статути, які на жаль, мало хто читає. Наприклад Бойовий Статут Сухопутних військ (далі БССВ). Цей Статут регламентує обов’язки всіх військовослужбовців під час ведення бойових дій. Також в ньому чітко прописані заходи, які повинні бути виконані під час підготовки та в ході ведення бойових дій.

І  БССВ(2016) частина 3 стаття 21 дає вичерпну відповідь на питання про те, хто повинен займатись викликом вогню артилерії:

Виклик вогню і коректування стрільби підтримуючого артилерійського підрозділу здійснюється через артилерійського коректувальника або особисто командиром підрозділу. Під час виклику вогню вказується: характер і місце розташування цілі або її номер; завдання стрільби (подавити, знищити, зруйнувати, освітити, засліпити, задимити); терміни виконання вогневого завдання. Під час коректування стрільби величину відхилення за дальністю і напрямком.

На практиці ж, далеко не на кожній позиції є артилерійські коригувальники, тому питанням виклику вогню зобов’язані займатись командири загальновійськових підрозділів.

Під час виклику вогню артилерії вказується:

  • характер цілі

  • місце розташування цілі або її номер

  • завдання стрільби

  • терміни виконання вогневого завдання.

Характер цілі

Що являє собою ціль. Це може бути піхота, піхота укрита (мається на увазі в окопах) , окремий танк/бмп/бтр, група техніки, радіолокаційна станція, мінометна батарея ітд. Чому потрібно вказувати характер цілі? Це потрібно для того, щоб артилерія могла вибрати найактуальнішу для цієї цілі траекторію, установку підривника, спосіб обстрілу цілі. Наприклад, якщо ціль - піхота, то найефективнішим буде підривник встановлений на осколкову дію, якщо піхота укрита- тут ефективніше фугасна дія.

Місце розташування цілі або її номер

Під місцем розташуванням мається на увазі координати цілі.

Коли і які координати слід передавати? Відповідь на це питання можна знайти в Тимчасовому керівництві з бойової роботи підрозділів оптичної та оптико-електронної розвідки ракетних військ і артилерії Збройних Сил України (2019), яке розроблене на основі Бойового Статуту артилерії, Правил стрільби та управління артилерії та інших керівних документів. В розділі 8 вказано наступне:

  • якщо завчасно були передані прямокутні координати та висоти КСП(СП), то можуть бути передані як прямокутні координати та абсолютна висоти цілі, так й полярні координати (дирекційні кути з пунктів спряженого спостереження) та кут місця цілі. Фронт цілі може передаватися як в метрах, так й в тисячних.

  • координати командно-спостережних пунктів (СП) часто не доповідаються старшим командирам (начальникам), щоб виключити можливість радіоперехоплення противником відомостей про положення наших військ під час передачі координат навіть по кодованій карті. У такому випадку ціль повинна передаватися тільки прямокутними координатами. Фронт цілі може передаватися тільки в метрах.

Тобто , якщо артилеристи попередньо знають точне місцезнаходження(Х,У) спостерігача, який дає цілевказання-то прицілевказанні можна вказувати як прямокутні координати цілі (Х,У), так і полярні (дирекційний кут та дальність), або ж , якщо спостереження ведеться з двох пунктів(спряжене спостереження)-дирекційний кут.  Слід зауважити, що артилеристи працюють в системі дирекційних кутів. Про різницю між магнітним азимутом, дирекційним кутом та кутом “по годинах” - окрема тема для розмови. Якщо ж точне місцезнаходження спостерігача невідоме, то слід передаваати тільки прямокутні координати цілі (Х,У).

Коментар: На практиці, арта ніколи не знає де корегувальник. Корегувальник ніколи не знає де арта.

Коректура з дрона - те саме. Дрон в різних місцях знаходиться.

!Номер цілі називають тоді, коли ціль - планова.

Що таке планові цілі?

Це цілі , місцезнаходження яких виявлено заздалегідь, координати їх відомі й незмінні. Ці цілі наносяться на карту як командира загальновійськового підрозділу, так і на карту артилерійського командира і їм присвоюють єдині номери. Артилеристи завчасно розраховують установки для стрільби по кожній плановій цілі. Це дозволяє значно зменшити час на відкриття вогню по цілям, так як непотрібно витрачати час на визначення й передачу координат цілі, та проводити низку обчислень .

Коли плануються цілі?

В БССВ вказано, що під час рекогносцировки. Але, на практиці, завжди можна запланувати ціль для артилеристів.

Що може бути плановою ціллю?

Зазвичай це цілі, які виявлені. Також це можуть бути перехрестя доріг/лісосмуг, мости та вузькі ділянки місцевості, по яких можливий рух противника. Планові цілі перед переднім краєм оборони повинні бути спостережні , для подальшого коригування в ході стрільби по ним.

Завдання стрільби

  • Подавлення цілі полягає в завданні їй втрат (пошкоджень) та у створенні таких умов, за яких вона тимчасово позбавляється боєздатності, обмежується її маневр або порушується управління

  • Знищення цілі – завдання їй таких втрат (пошкоджень), маючи які, вона повністю втрачає свою боєздатність.

  • Зруйнування цілі полягає в доведенні її до непридатного стану для подальших бойових дій (застосовується до будівель, інженерних та міцних оборонних споруд).

  • Освітлення місцевості освітлювальними снарядами (мінами) проводиться з метою забезпечення:

    • нагляду за об’єктами атаки (контратаки) загальновійськових (танкових) підрозділів,

    • нагляду за атакуючим (контратакуючим) противником

    • освітлення рубежів загороджувального вогню

    • розвідки (помітка) цілей і цілевказання

    • пристрілювання і контролю стрільби на ураження

    • освітлення місцевості вночі, для стрільби прямою наводкою гармат і ПТРК

  • Засліплення освітлювальними снарядами спостережних пунктів і вогневих засобів противника вночі з метою унеможливлення ведення ним розвідки та прицільного вогню

  • Задимлення- створення шляхом стрільби димовими снарядами димових завіс перед фронтом противника, з метою унеможливлення ведення ним розвідки та прицільного вогню

Терміни виконання вогневого завдання

Залежить від конкретної ситуації, готовності артилерійського підрозділу до ведення вогню, поставленого перед загальновійськовим підрозділом завданням.

Попередньо узгоджувати з артою орієнтири і планові цілі це жирний плюс💪

Це організація взаємодії. А від взаємодії залежить перемога.

Приклади

Команда на виклик вогню при плановій цілі

“Ворон”, “Ворон”, я “Сокіл”, ціль 1124 піхота , подавити негайно.

У всіх випадках виклику вогню спочатку вказується позивний підрозділу, якому адресовано команду на виклик вогню, потім позивний того, хто викликає вогонь.

  • Якщо ціль планова- то вказується її номер. Координати передавати не потрібно. Але слід памятати, що нумерація та координати планових цілей повинні бути попередньо узгоджені з артилерійським підрозділом , який вас підтримує.

  • Наступним вказується характер цілі. В даному прикладі це піхота.

  • Наступним в команді - завдання стрільби. В цьому прикладі завданням стрільби є подавити ціль.

  • Останнім пунктом є час виконання вогневого завдання. Перед тим , як вказати артилерійському підрозділу, що вогонь потрібно відкрити негайно, слід бути впевненим, що він готовий зараз працювати по вашій цілі. Можливі випадки, коли артилерійський підрозділ в цей момент веде вогонь по іншій цілі або виконує переміщення на іншу позицію. В таких випадках потрібно вказувати, що роботу по вашій цілі слід почати по готовності до роботи, або слід передавати команду іншому підрозділу, який в даний момент готовий вести вогонь по вашій цілі. При передачі команди на вогонь по плановій цілі іншому артилерійському підрозділу, слід переконатись, чи є плановою ваша ціль для цього підрозділу. Якщо ні- то слід вказувати дані як для непланових цілей.

Команда на виклик вогню на НЕпланові цілі

Координати розміщення спостерігача відомі артилерійському підрозділу, який виконуватиме вогневе завдання

Коли передаються прямокутні координати цілі

“Дунай”, “Дунай”, я “Тайфун”, ціль танк Х-55425, У-76050. Знищити по готовності.

  • Характер цілі - танк.

  • Після цього вказуються прямокутні координати цілі Х та У. Зазвичай на практиці користуються п’ятизначними прямокутними координатами, як в цьому прикладі. - Слід мати на увазі, що передача координат “по улітці” 5576-8, це теж прямокутні координати. Також прямокутними координатами є координати згідно системи шифрування координат, яка визначена у вас в підрозділі.

  • завдання стрільби - знищення.

  • термін виконання вогневого завдання - по готовності артилерійського підрозділу до ведення вогню по цій цілі.

Коли передаються полярні координати цілі

“Дунай”, “Дунай”, я “Тайфун” ціль танк. Дирекційний 16-45, дальність 2850. Знищити по готовності.

Відрізняються лише спосіб передачі координат цілі. Полярні координати цілі -це дирекційний кут від північного напрямку сітки карти до напрямку на ціль виміряний з місця знаходження спостерігача та дальність від спостерігача на цю ціль. У випадку передачі полярних координат цілі, місцезнаходження спостерігача повинно бути відомим тому, хто отримує цілевказання. Також слід зауважити, що в артилерії користуються дирекційними кутами. Про різницю між дирекційними кутами та магнітними азимутами і “кутами по годинах” в цьому тексті , щоб не заплутувати читача, інформації не буде. Варто лише зазначити, що при неможливості виміряти дирекційні кути, можна передавати азимут на ціль. В такому випадку, той хто приймає цілевказання повинен знати, що він отримав саме азимут, той хто передав цілевказання, повинен бути впевненим в тому , що він вірно виміряв азимут на ціль. Про правильну роботу з компасом і вимірювання азимутів в цьому тексті теж інформації не буде.

Коли передаються дирекційні кути з пунктів спряженого спостереження:

“Дунай”, я “Тайфун” ціль артилерійська батарея. “Львівський” 17-15, “Фазан” 10-00 . Подавити по готовності.

Спряжене спостереження - це спосіб визначення координат цілей з двох і більше спостережних постів, координати яких відомі, які одночасно спостерігають ціль під різними кутами. Знову ж таки, в артилерійській справі користуються дирекційними кутами. Як і чим їх вимірювати, в чому різниця між дирекційним кутом та магнітним азимутом та кутом “по годинам “ в цьому тексті інформації не буде. Спряжене спостереження дозволяє досить точно визначати координати цілей на дальності , яка більша, ніж відстань між спостережними постами до 10 разів. Тобто якщо між спостережними постами відстань 500 метрів, то при умові використання точних кутовимірювальних кутів, дальність надійного визначення координат цілей може становити до 5000 м. “Львівський” - це позивний спостережного поста, який спостерігає роботу артилерійської батареї під кутом 17-15, “Фазан” -позивний іншого спостережного поста, який бачить роботу тої самої артилерійської батареї вже від кутом 10-00 з свого місця спостереження. Якщо на карті точно позначити спостережні пости і провести з цих точок лінії кутів під якими з цих постів спостерігають одну і ту ж ціль, то перехрестя цих ліній дасть нам точку знаходження цілі, прямокутні координати якої можна визначити по карті.

Координати розміщення спостерігача невідомі артилерійському підрозділу, який виконуватиме вогневе завдання.

В такому випадку команда на виклик вогню буде аналогічна пункту 1., тому що коли координати спостерігача невідомі, то дозволяється передавати тільки прямокутні координати ціл- Х та У.

“Дунай”, “Дунай”, я “Тайфун”, ціль танк Х-55425, У-76050. Знищити по готовності.

Додаткові дані, які можуть вказуватись.

Керівні документи артилерійських підрозділів диктують більший перелік даних, які повинні передавати артилерійські коригувальники в команді на виклик вогню, ніж вказано в Бойовому Статуті Сухопутних військ для загальновійськових командирів. Вміння викликати вогонь у відповідності до БССВ різноманітними способами, є важливим для кожного командира. Але якщо додатково до вищевказаного порядку виклику вогню передавати більше даних, що стосуються цілей та порядку їх обстрілу та коригування вогню, це збільшить ефективність вогню, зменшить час виконання вогневих завдань та витрату боєприпасів.

Які це додаткові дані?

  1. Розмір цілі.

Якщо не вказувати розмір цілі, то артилерійський підрозділ веде вогонь в одну точку. Це ефективно для одиночних цілей типу окремий танк, довготривала вогнева споруда та інші. Але коли ціль площинна, як от артилерійська батарея  чи група техніки, то  бажано вказувати її розміри для рівномірного обстрілу цілі.

Як  вказувати розмір цілі?

  • Якщо координати спостерігача відомі артилерійському підрозділу, то можна вказувати фронт цілі як в метрах так і в тисячних (наприклад по сітці біноклю ). За координати площинної цілі чи лінійної (наприклад траншея в посадці) приймається центр цілі. Глибина цілі вказується в метрах.

  • Якщо координати спостерігача невідомі для артилерійського підрозділу, то фронт і глибина вказуються виключно в метрах

При вказанні розмірів площинної чи лінійної цілі слід враховувати, що прийнято , що одна гармата одночасно може надійно  обстріляти 50м відкритої піхоти і 25м укритої. Тобто якщо противник зайняв траншею фронтом 600 метрів, а вас підтримує артилерійський взвод з 3 гармат, то він зможе надійно одночасно обстріляти тільки  75м цієї траншеї

  1. Порядок пристрілювання і коригування.

Порядок пристрілювання потрібно обговорити під час організації взаємодії з артилерійським підрозділом. Найкращим порядком пристрілювання і коригування є той який можливий в даній ситуації і той, яким корегувальник володіє найкраще. Завжди потрібно прагнути до збільшення точності визначення координат цілей застосовуючи кращі прилади, методи розвідки і способи визначення координат цілей, підвищуючи свої професійні навички. Більша точність визначення координат цілей прямо впливає на величину відхилення першого пострілу чи залпу, і скорочує час подальшого пристрілювання цілі.

  1. Порядок ведення вогню.

Якщо ви передасте координати цілі, і команду “Вогонь!” артилерійському підрозділу  , то першим пострілом буде залп. Якщо передати команду “Основній гарматі, один снаряд вогонь”, то артилерійський підрозділ зробить однією гарматою один постріл. Застосовуючи команду на стрільбу однією гарматою , можна зменшити загальну витрату боєприпасів під час коригування вогню. Проте, можна пристрілювати ціль як одиночними пострілами, так і залпами .  Отримавши допустиме відхилення від цілі в ході коригування (якщо ведуть пристрілювання одиночними пострілами) , подають команду на стрільбу на ураження (якщо пристрілювання велось залпами, то продовжують стрільбу до отримання необхідного результату). Вогонь по цілі, яка спостерігається ведуть серіями по 2-4 снаряди на кожну гармату. В команді на вогонь на ураження вказують кому стріляти (батареї/взводу /гарматі/міномету), витрату снарядів на гармату в серії, і виконавчою командою є слово “Вогонь”. Наприклад “Взводу, по 2 снаряди вогонь”. Вогонь по цілі яка є спостережною , ведуть до отримання необхідного результату, візуально спостерігаючи результати стрільби.

Коректування стрільби

Коригування збільшує ефективність ведення вогню артилерією, зменшує час виконання вогневого завдання та витрату боєприпасів.

Коригування артилерійського вогню можливе лише при візуальному спостереженні як цілі так і результатів артилерійського вогню.

Від точності визначення координат цілі в значній мірі залежить величина відхилення від цілі першого розриву. Після отримання першого розриву, коригувальнику потрібно визначити його відхилення від цілі.

Які відхилення потрібно визначати й передавати?

Відповідь знаходиться в тому ж Тимчасовому керівництві з бойової роботи підрозділів оптичної та оптико-електронної розвідки ракетних військ і артилерії Збройних Сил України (2019). В розділі 8 вказано:

  • Якщо завчасно були передані прямокутні координати та висоти КСП(СП), то для коректування вогню артилерії можуть передаватися

    • полярні координати (дальність і дирекційний кут по розриву)

    • дирекційні кути з пунктів спряженого спостереження,

    • відхилення розривів по дальності в метрах, по напрямку в поділках кутоміра відносно КСП (пунктів спряженого спостереження).

  • Координати командно-спостережних пунктів (СП) часто не доповідаються старшим командирам (начальникам), щоб виключити можливість радіоперехоплення противником відомостей про положення наших військ під час передачі координат навіть по кодованій карті. У такому випадку, якщо на початку пристрілювання доповісти кут спостереження цілі (дирекційний кут на ціль з КСП), то в ході пристрілювання та стрільби на ураження можна доповідати відхилення щодо розривів, по дальності і напрямку від цілі в метрах відносно лінії спостереження. Дирекційний кут на ціль з КСП достатньо визначити з точністю до 1-00. Для перерахунку бокових відхилень розривів від цілі (центру групової цілі) з тисячних в метри користуються формулою тисячних, для чого бокове відхилення розриву в тисячних множать на тисячну дальності до цілі з КСП (СП),

  • Якщо координати командно-спостережного пункту (СП) та кут спостереження цілі не доповідається, то щодо розривів доповідаються прямокутні координати розривів або відхилення розривів від цілі відносно сторін світу (або за віссю прямокутних координат ΔX, ΔY).

Якщо артилеристи знають координати спостерігача, можна доповідати різними способами:

  • дальність і дирекційний кут по розриву

  • два дирекційні кути під час спряженого спостереження з двох спостережних пунктів

  • відхилення розриву від цілі  по дальності в метрах (наприклад- недоліт 100м ), а по напрямку в поділках кутоміру ( наприклад по сітці біноклю- вліво 45).

ВАЖЛИВО! Вказується відхилення розриву від цілі. Якщо розрив відбувся лівіше від цілі то вказується ВЛІВО, якщо правіше то ВПРАВО.

Якщо ж координати спостерігача невідомі , але він вказав кут , під яким він бачить ціль, то можна доповідати відхилення розриву від цілі по дальності (недоліт/переліт) та напрямку(вліво/вправо) в метрах ( якщо кут відхилення по напрямку виміряний за допомогою наприклад сітки біноклю-його слід перевести в метри за формулою тисячних).

Якщо  координати спостерігача невідомі і кут, під яким він бачить ціль НЕ вказаний , то можна доповідати або прямокутні координати розриву (Х,У), або відхилення розриву від цілі відносно сторін світу або відносно осей Х та У.

🗣Коментар: Координати корегувальника зазвичай не відомі. Якщо корегування з дрона - тим паче, тому золотий стандарт: координати розриву.

При організації взаємодії з артилерійським/мінометним підрозділом , який вас підтримує, крім визначення планових цілей, обов’язковим є узгодження порядку передачі координат непланових цілей та порядку коригування стрільби на ураження.

Також при створенні системи вогню слід пам’ятати, що на озброєнні загальновійськових підрозділів також знаходяться засоби, які можуть виконувати вогневі завдання з закритих вогневих позицій: танки, БМП-1/2, АГС-17, СПГ-9М. В разі стрільби з закритих позицій, способи цілевказання та коригування такі ж, як описано вище.

❗Якщо ціль знаходиться ближче ніж 400м від наших військ- про це необхідно обов’язково вказувати при передачі цілевказання, для уникнення дружнього вогню. Артилеристи винесуть точку прицілювання на кількасот метрів в сторону противника, для гарантованого отримання першого розриву на безпечній для наших військ відстані (безпечною відстаню вважається 400м-для піхоти, 300м-для БМП/БТР, 200м-для танків).

Коментар від корегувальника, оператора БПЛА.

Арта ніколи не знає де корегувальник. Корегувальник ніколи не знає де арта.

Коректура з дрона - те саме. Дрон в різних місцях знаходиться.

Тому вся та дроч: лівіше, правіше - НЕ ЗАВЖДИ ПРАЦЮЄ.

Завжди працює:

  1. передача координат цілі і її характер.

  1. передача координат розривів.

  1. якщо з визначенням координат сумно - передається положення розриву відносно цілі: Розрив від цілі - східніше 100м, південніше - 300м. А далі вже СОБ (Старший офіцер батареї) рахує собі все, що йому треба.

Арта і коригувальник не завжди зав'язані в одну й ту саму систему (наприклад кропиву).

🎖️Тому є золотий стандарт: координати розриву.

Про коригування вогню РСЗВ

РСЗВ коригується таким самим чином як і пристрілка автомата. Пристрілочний залп 3-5 ракет. На око визначається середня точка влучання. При явному відхиленні 1-2 ракет (на 500+ метрів) від решти залпу - вказується СТП основного залпу. І координати відхилення ракети що відірвалася.

Потім йде перевірочний залп 3-5 ракет. Потім пускають решту пакета. Інколи перевірочний залп упускається

bottom of page